військові угоди

1. домовленість, угода; договір

2. розв'язання (складного питання); врегулювання

3. pl заходи, приготування

4. розташування у певному порядку

- ad hoc arrangement спеціальна угода

- bilateral arrangement двостороння угода/ домовленість

- common arrangements загальні правила

- constitutional arrangements конституційні положення

- contractual arrangements договірні угоди

- inconsistent arrangements несумісні/ невідповідні заходи

- institutional arrangements організаційні заходи

- military arrangements військові угоди

- political arrangements політичні домовленості

- pooling arrangements пульні угоди

- preferential trading arrangement преференційна торговельна угода

- rationing arrangements обмежуючі заходи; заходи з нормування/ розподілу чогось

- security arrangements угода про безпеку

- specific arrangement спеціальна угода/ домовленість

- stand-by arrangements резервні угоди

- verbal arrangement усна домовленість

- arrangement of a claim врегулювання претензії

- arrangement of a conflict врегулювання конфлікту

- arrangement for the exclusion of nuclear weapon угода про вилучення ядерної зброї

- arrangements for the negotiation заходи щодо організації переговорів

- arrangements of parts порядок розміщення частин (договору)

- arrangement of the text of the treaty структура/ розміщення тексту договору

- to come to an arrangement домовитися, підписати угоду

- to effect arrangements проводити заходи

- to make an arrangement

a) змовитися, умовитися, домовитися

b) заключити договір

- to make arrangements прийняти заходи; здійснити приготування

Козельський, Яків Павлович (1728, с. Келеберда, Черкащина - 1795) - укр. філософ-просвітник. Навчався в КМА (1744 - 1750), в Петербурзькій академічній гімназії та ун-ті; перебував на військовій службі, викладав у артилерійському інженерному корпусі; служив у Сенаті. В 1770 - 1780 рр. - в Малоросійській колегії в м. Глухові. Проблеми теоретичної філософії розглядаються ним на ґрунті філософії Вольфа, питання ж соціальної філософії та моралі аналізуються під впливом Руссо, Монтеск'є, Гельвеція. Філософія, за К., це "генеральне пізнання про речі і справи людські"; вона узагальнює результати пізнання, одержані конкретними науками, не збігаючись разом з тим із жодною з них. Звертаючись до природного плину речей, філософія відрізняється також від теології, спрямованої на справи Божі. Філософія розподіляється на теоретичну і практичну. Якщо практична філософія містить виклад правил доброчесності, за якими людина повинна діяти, то теоретична філософія спрямована на вивчення істин, на яких ця доброчесність ґрунтується. Теоретична філософія складається: з логіки, що своїм предметом має три "сили" душі - здатність утворювати поняття, судження та умовивід, які слугують досягненню істини; з метафізики, до якої входять онтологія - наука "про річ та її причинності", психологія - наука про дух, чи про душу. Дух, або душа, на відміну від матеріальних речей, характеризуються притаманною їм волею і розумом. Дух буває "конечний" - це людська душа, і "нескінченний" - це Бог. В основу соціальної філософії покладено ідеї "природного права" та "суспільної угоди", які розробляються в межах практичної філософії (юриспруденція і право). Практична філософія покликана обґрунтувати шляхи досягнення форм правління, якими, на думку К., є республіка, де править виборний сенат, та конституційна монархія. Досягти справедливого стану можливо - у відповідності з духом просвітницької програми - через поширення освіти і виховання (універсального засобу для подолання різних вад і конфліктів у суспільстві). З цим, зокрема, пов'язані педагогічні ідеї К., що стосуються поєднання теорії з практикою в процесі навчання. їх обґрунтування та виклад здійснено в підручниках "Арифметичні твердження" та "Механічні твердження" (1764).